L-39C Альбатрос

Двомісний L-39 „Альбатрос” майже три десятки років є основним навчально-тренувальним літаком як для ВПС, так і для цивільної авіації. Машина, що прийшла в 1972 році на зміну L-29 „Дельфін”, теж чехословацька, але з українськими двигунами, що серійно вироблялись на Запорізькому моторобудівному заводі (нині АТ „Мотор-Січ”). 

„Альбатрос” є учбовим літаком другої генерації. Від попередника він відрізняється перш за все своєю універсальністю, бо забезпечує всі етапи навчального процесу – від першого вильоту пілота-учня аж до підтримання навичок військових пілотів зі стрільби у повітрі, пуску ракет й скидання бомб. Це значно знизило вартість навчання, що вже в 70-х сягала сотень тисяч карбованців на кожного пілота. Разом з літаком були розроблені його льотний (TL-39) та катапультний (NKTL 29/39) тренажери, що дозволило відчутно скоротити необхідну кількість польотів і на землі відпрацьовувати правильну реакцію на екстремальні ситуації, що можуть виникнути в небі.

Конструкторам „Альбатроса” Яну Влчеку і Карлу Длуги з празького НДАІ вдалося зберегти простоту керування „Дельфіна”, а більш високі льотні якості досягти поліпшенням аеродинаміки та застосуванням значно потужнішого двигуна. АІ-25ТЛ був модифікацією базового двигуна АІ-25, добре відпрацьованого на пасажирському літаку Як-40, і відзначався високою надійністю і економічністю. 

Перший політ відбувся 4 листопада 1968 року. По успішному завершенні льотних випробувань на заводі „Аеро Водоходи” було розгорнуте серійне виробництво. Перші літаки були передані ВПС ЧССР у 1972 році, а з 1974-го почалися великомасштабні поставки їх до СРСР. Загалом „Альбатросів” експортували до 16 країн світу – два останніх відіслали до Литви в 1998 році.

Дотепер літаки L-39C “Альбатрос” залишаються базовими навчально-тренувальними машинами в авіації СНД, майже всіх постсоціалістичних країн та багатьох держав Азії, Африки й Америки. 

Україна отримала при розпаді СРСР понад 480 L-39C. Значна частина їх перебуває в льотному стані та використовується не лише для підготовки майбутніх військових і цивільних пілотів, але й для тренування льотного складу бойових полків ВПС (з метою зменшення витрат палива). Існує також спільний чесько-українсько-ізраїльський проект модернізації „Альбатроса” до рівня сучасних вимог, що продовжило б „льотне життя” цієї чудової машини ще принаймні на 10-15 років.