3 травня виповнилося 40 років одній з найбільших за кількістю жертв авіакатастроф в українському небі

3 травня виповнилося 40 років одній з найбільших за кількістю жертв авіакатастроф в українському небі. Того дня 1985 року над Львівщиною зіштовхнулися пасажирський Ту-134А і військово-транспортний Ан-26.
Ту-134А (борт СССР-65856) належав Талліннському об’єднаному авіазагону та виконував рейс за маршрутом Таллінн-Львів-Кишинів. На борту перебували 79 осіб. Ан-26 (борт 101) входив до складу 240-го окремого змішаного авіаполку та летів зі Львова до Москви. На його борту знаходилося 15 осіб. Обидва літаки були побудовані на авіазаводах в Україні: «Туполев» - у Харкові, «Антонов» - у Києві. Екіпажі очолювали досвідчені командири: пілот 1-го класу Микола Дмитрієв і військовий льотчик 1-го класу підполковник Юрій Шишковський.
Погода в районі Львова була хмарною. Ту-134 знижувався для посадки в місцевому аеропорту. Ан-26 лише вилетів звідти та набирав висоту. Через помилку диспетчерів вони опинилися на зустрічних курсах, майже лоб у лоб. О 12:13 обидва екіпажі побачили у розривах хмар зустрічні борти і намагалися розворотами вправо ухилитися від зіткнення. Однак було запізно. За кілька миттєвостей літаки зіштовхнулися лівими напівкрилами, зруйнувалися в повітрі, впали на землю у Золочівському районі та вибухнули. Всі пасажири і члени екіпажів загинули, загалом 94 особи, зокрема 8 дітей. Серед жертв виявилися відомий український художник Олександр Аксінін, командувач ВПС Прикарпатського військового округу генерал Євген Крапівін, офіцери його штабу, а також син одного з перших космонавтів Валерія Биковського теж Валерій, який був помічником командира екіпажу Ан-26.
Слідча комісія провину за катастрофу поклала на львівських диспетчерів. Зокрема, керівнику польотів Олександру Квашніну закидали, що він не звернув уваги на грубі помилки своїх підлеглих та не вжив заходів для забезпечення безпеки польотів. Найбільше претензій було до диспетчера підходу Савчука. Так, комісія вважала що він: неправильно визначив фактичне віддалення Ан-26 та передав керування ним суміжному диспетчеру; своєчасно не інформував екіпаж Ту-134 про повітряну обстановку; дозволивши цьому екіпажу зниження, не уточнив взаємного положення літаків, не вів постійного радіолокаційного контролю за ними та не забезпечив встановлених інтервалів ешелонування.