Юнкерс G.38 Історія величного авіалайнера міжвоєнної доби
6 листопада виповнилося 95 років пасажирському літаку G.38, який створила німецька компанія Junkers Flugzeug AG. Того дня 1929 року в Десау здійснив політ його перший екземпляр. Він став одним з найбільших авіалайнерів того часу, та поступався лише літаючому човну Dornier Do X.
Засновник цієї компанії Гуго Юнкерс (Hugo Junkers), про якого на нашому сайті є окрема стаття, ще в 1910 році розробив концепцію літака, за якою силова установка, екіпаж і корисне навантаження мали розташовуватися всередині товстого крила. Впритул наблизитися до реалізації своєї ідеї Юнкерс зміг наприкінці 1920-х років, коли Німеччина фактично перестала дотримуватись вимог Версальського договору, і уряд профінансував створення величезного повітряного корабля.
Це був суцільнометалевий літак традиційної для Юнкерса конструкції. Початковій концепції «все в крилі» він відповідав частково. У центроплані знаходилися лише 2 тримісні пасажирські відсіки з вікнами в передній кромці. Інші повітряні мандрівники та екіпаж розташовувалися у фюзеляжі. Спочатку літак був розрахований на 17 пасажирів, але для них створили дуже високий комфорт: шикарні крісла, прогулянкова палуба з відмінним оглядом, кімната для паління, туалет тощо.
Всередині крила знаходилися чотири двигуни, а зовні були виведені лише їх вали в обтічниках. Два внутрішні мали потужність по 600 к.с., а два зовнішні – по 400 к.с. Довжина літака становила 23,21 м, розмах крила – 44 м, максимальна злітна маса – 21 240 кг, максимальна швидкість – 225 км/год, дальність перегону – 3460 км.
Побудували ще один екземпляр G.38, який мав дві палуби та чотири однакові двигуни Junkers L88a потужністю 800 к.с. кожний. Він був не таким шикарним як перший, майже на 2 м довшим і вміщував 34 пасажири. Подібним чином модернізували першу машину, після чого вона могла перевозити 30 пасажирів.
Спочатку суперлайнер використовували для рекламних цілей. Але вже у липні 1931 року перший G.38 почав працювати в авіакомпанії Luftнansa на лінії Берлін-Лондон. З наступного року до пасажирських перевезень залучили і другий екземпляр. До їх постійних пунктів призначення додалися Ганновер і Амстердам.
1936-го перша машина зазнала аварії під час випробувального польоту після чергового технічного обслуговування. На борту перебував лише екіпаж, ніхто не загинув, але літак довелося списати. Другий G.38 нацисти мобілізували у 1939 році та почали використовувати для військових перевезень. У травні 1941-го британська авіація знищила його в афінському аеропорту.
Японська компанія Mitsubishi у 1932-35 роках побудувала за ліцензією 6 важких бомбардувальників Ki-20 («тип 92»), створених на базі G.38. Їх обмежено застосовували у війні з Китаєм, а під час Другої світової – як транспортні.