Творець «літаючого банана» Франк Пясецький

Всесвітньо відомий авіаконструктор Франк Пясецький (Frank Piasecki) народився 24 жовтня 1919 року у місті Філадельфія (США, шт. Пенсильванія). Він походив із родини польських емігрантів, а його батько Нікодим займався кравецькою справою.

Під час навчання в школі Франк почав підзаробляти фотографом на підприємстві Гарольда Піткерна (Harold Pitcairn), що випускало автожири. На одному з них хлопець вперше політав пасажиром, був у захваті від отриманих відчуттів, і саме гвинтокрилі апарати стали його професійним захопленням на все життя. Отримавши повноцінну середню освіту, Пясецький поступив до місцевого University of Pennsylvania, а потім перейшов до престижного New York University. Після його закінчення у 1940 році він став дипломованим авіаційним інженером.

Першим місцем роботи молодого спеціаліста була компанія Platt-LePage Aircraft, яка розробляла двороторний гелікоптер поперечної схеми XR-1. Однак Франк працював там дуже недовго. Вже наприкінці 1940-го він заснував разом із своїм шкільним товаришем Гарольдом Вензі (Harold Venzie) компанію PV Engineering Forum. Результатом їхньої спільної творчості став вертоліт PV-1, який вперше здійнявся у повітря 11 квітня 1943 року. Пілотував його Пясецький сам, хоча не мав льотної ліцензії. Ця легка машина класичної схеми спочатку зацікавила американських військових. Але вона не витримала конкуренції з гелікоптером Ігоря Сікорського R-4, який у той час вже випускали серійно.

Тоді Пясецький зосередився на створенні значно більших апаратів, для яких обрав поздовжню схему з двома несучими гвинтами. На замовлення ВМС США був розроблений дослідний гелікоптер XHRP-1, перший політ якого відбувся 7 березня 1945 року. Випробування довели перспективність такої конструкції, і за два роки почалося серійне виробництво суттєво допрацьованого HRP-1 Dogship, що призначався для Берегової охорони США. Через специфічний вигляд фюзеляжу він отримав прізвисько «літаючий банан», яке успадкували декілька більш пізніх вертольотів Пясецького.

Попри перший успіх бізнесу, компанія вкрай потребувала інвестицій. У 1946-му вона була реорганізована в Piasecki Helicopter Corporation, причому контрольний пакет акцій придбали такі важковаговики американського ділового світу, як Лоуренс Рокфеллер (Laurance Rockefeller) та Фелікс Дюпон-молодший (Felix du Pont Jr.). Справи дійсно пішли вгору. Якщо випуск Dogship обмежився двома десятками, то нові гелікоптери H-21 Workhorse та HUP-1 Retriever будували вже сотнями. Крім Армії, Повітряних сил та флоту США їх почали купувати закордонні силові структури.

Сповнений творчими задумами, харизматичний Пясецький прагнув нових досягнень. Амбітним проєктом був PV-15 або YH-16 Transporter, що почав літати 1953-го і на той час став найбільшим вертольотом світу. Але потенційні замовники холодно зустріли машину. У Пясецького почалися чвари із бізнес-партнерами, і 1955-го року він залишив компанію. Однак закладені ним конструкторські рішення дозволили пізніше створити декілька дуже вдалих гелікоптерів, серед них і CH-47 Chinook, серійний випуск якого триває вже понад півстоліття.

А сам Пясецький у 1955-му розпочав все з нуля, започаткувавши нову кампанію Piasecki Aircraft Corporation. Він буквально фонтанував інноваційними ідеями. Наприклад, для Армії США у 1962 році був створений «літаючий джип» РА-59, що являв собою багатоцільову платформу із двома роторами у кільцевих каналах. Замовник профінансував декілька дослідних екземплярів, їхні випробування проходили цілком успішно, однак врешті-решт військові відмовилися від екзотичного літального апарату на користь традиційних легких вертольотів.

Не кращим чином склалися долі «компаундного» гелікоптера 16H-1 Pathfinder та інших пізніх проєктів Пясецького. Авангардні апарати викликали чималий резонанс в авіаційній спільноті, однак жоден з них так і не потрапив у серійне виробництво. Попри це невелика компанія постійно отримувала замовлення на перспективні розробки і функціонує досі.

Особисте життя Франка Пясецького доволі довго не складалося. Конструктору було вже майже 40 років, коли він одружився зі значно молодшою Вівіан Вейєрхойзер (Vivian Weyerhaeuser). Шлюб виявився щасливим – у ньому народилося семеро дітей!

З малечку Франку прищепили любов до історичної батьківщини, і в дорослому віці він брав активну участь у житті польської діаспори в США. У 1970-і намагався налагодити співпрацю з авіаційною промисловістю Польської Народної Республіки, але достукатися до комуністичної влади не зміг. Однак все змінилося після її краху. Так, саме завдяки зусиллям Пясецького польський вертоліт W-3 Sokоl отримав в Америці сертифікат типу у відповідності до нормам FAR-29.

В останні роки життя Франк Пясецький важко хворів. Після кількох інсультів він відійшов у вічність 11 лютого 2008 року.

Ростислав Мараєв

Фото

1 - Франк Пясецький. Друга половина 1950-х років

2 - Дослідний гелікоптер PV-1. 1943 рік.

3 - Дослідний гелікоптер XHRP-1. 1945 рік

4 - Перший серійний гелікоптер бренду Пясецкий HRP-1 Dogship. 1947 рік

5 - У 1953 році YH-16 Transporter був найбільшим гелікоптером світу

6 - Експериментальний «літаючий джип» РА-59. 1962 рік

7 – Експериментальний гелікоптер 16H-1 Pathfinder. 1962 рік.

8 – Президент Рональд Рейган (праворуч) вручає Франку Пясецькому найвищу технічну нагороду США – Національну медаль в галузі технологій та інновацій. 1986 рік