65-річчя легендарного літака Ан-24: історія та спадщина

20 жовтня виповнилося 65 років одному з наймасовіших турбогвинтових літаків світу Ан-24. Того дня 1959 року в Києві у небо здійнявся його перший прототип.

Машину створило ДКБ Олега Антонова (нині ДП «Антонов»). Державне замовлення передбачало, що головним чином літак буде орієнтований на місцеві авіалінії СРСР і може експлуатуватися із ґрунтових ЗПС довжиною 1200 м. Певний вплив на вигляд Ан-24 мав вдалий нідерландський літак аналогічного класу Fokker F27. Двигуни для нового лайнеру розробило ДКБ-478 під керівництвом Олександра Івченка (нині Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. академіка О.Г. Івченка).

Після певних доопрацювань літак запустили у серійне виробництво на  авіазаводі № 473 у Києві (нині входить до ДП «Антонов»), а двигуни – на  заводі № 478 у Запоріжжі (нині АО «Мотор Січ»). Виробництво Ан-24 тривало до 1976 року, і загалом побудували 1335 екземплярів, серед яких 165 у транспортних варіантах. Київський авіазавод залишався провідним підприємством і випустив 998 «двадцять четвертих». Також літаки будували в Іркутську та Улан-Уде. Крім того, неліцензійне виробництво Ан-24 під назвою Y-7 розгорнули в Китаї. Тамтешня компанія Xi’an Aircraft Industrial Corporation, що входить до корпорації AVIC, досі випускає літак МА-600, який є нічим іншим, як глибокого модернізованим Ан-24. Загалом в Китаї побудували понад дві сотні літаків цієї родини.

Відомі понад 25 варіантів Ан-24. До наймасовіших належить Ан-24РВ, який крім двох маршевих двигунів АІ-24Т потужністю 2820 е.к.с. кожний оснастили додатковою силовою установкою РУ-19А-300 тягою 800 кгс. Літак вміщував до 52 пасажирів, мав довжину 23,53 м, розмах крила – 29,2 м, максимальну злітну масу – 21,8 т, крейсерську швидкість – 460 км/год, дальність перегону – 2600 км.

Перший рейс з пасажирами Ан-24 виконав у жовтні 1962 року за маршрутом Київ-Херсон. У 1979 році ці лайнери працювали вже на 978 повітряних лініях СРСР і перевезли близько 30% пасажирів Аерофлоту. Гарні льотні якості, надійність, високий комфорт в порівнянні із поршневими літаками, можливість експлуатації з ґрунтових аеродромів, економічність і простота технічного обслуговування забезпечили Ан-24 широке визнання. Такі літаки експлуатували оператори майже 40 країн, серед яких: Ангола, Бангладеш, Болгарія, Єгипет, Куба, НДР, Польща, Румунія, Сомалі, Туреччина, Філіппіни. Деякі авіакомпанії досі не можуть знайти заміну «двадцять четвертому» і продовжують його використовувати.

В Українському управлянні Аерофлоту Ан-24 експлуатували Київське, Ворошиловградське, Дніпропетровське, Донецьке, Львівське, Сімферопольське та Харківське авіапідприємства. В сучасній Україні такі літаки використовували щонайменше 15 операторів, серед яких авіакомпанії «Крим», «Донбас», «Львівські авіалінії», «Хорс», «Ікар», «Авіалінії України», «Мотор Січ». Остання з них досі має у своєму парку три Ан-24РВ.

До колекції Державного музею авіації належать два літаки цієї родини. Пасажирський Ан-24Б (серійний № 047-10) побудували в Києві в жовтні 1968 року. До списання у 1990 році літак експлуатувало Київське авіапідприємство. У 1993-му його передали на збереження до «Авіаліній України», а у 2004-му передали музею. Транспортний Ан-24Т (серійний № 11-04) випустили в 1969 році. Спочатку його використовувала авіація МВС, а у 1992-2007 роках він належав «Авіалініям України». У липні 2014-го був переданий до музею Державним підприємством «Завод 410 ЦА».