70 років культовому винищувачу-перехоплювачу Lightning: диво британської інженерії

4 серпня виповнилося 70 років винищувачу-перехоплювачу Lightning, який створила британська компанія English Electric. Того дня 1954 року на базі Королівських Повітряних Сил Великобританії (RAF) Боскомб-Даун здійнявся у повітря його перший прототип.

«Лайтнінг» вважається одним із найбільш незвичайних реактивних винищувачів. Достатньо сказати, що серед серійних машин лише він мав вертикальне розташування двох двигунів. Розробники заявляли, що це дозволило створити фюзеляж із площею поперечного перерізу у 1,5 рази меншим, ніж при горизонтальній компоновці двигунів. А от крило літака являло собою гібрид трикутного та стрілоподібного. І це далеко не всі особливості цього продукту британської інженерної думки.

Випробування перших прототипів виявили ряд недоліків, тому винищувач довелося суттєво допрацьовувати. Серійне виробництво тривало до середини 1972 року, і загалом побудували 337 екземплярів із урахуванням дослідних зразків. Відомі 14 варіантів «Лайтнінга». До найбільш досконалих належав F.Mk 6, який було оснащено двома двигунами Rolls-Royce Avon 301R із тягою на форсажі понад 7400 кгс кожний. Він мав довжину 16,84 м, розмах крила – 10,62 м, максимальну злітну масу – 20 752 кг, міг летіти у 2,3 рази швидше за звук, та подолати без використання підвісних баків майже 1300 км. До озброєння входили 2 гармати калібром 30 мм, та 4 керовані ракети класу «повітря-повітря».

Крім RAF «Лайтнінги» поступили на озброєння до Кувейту і Саудівської Аравії. Причому літаки останньої модифікували у багатоцільові винищувачі із можливістю розташування бомбового озброєння над крилом. Скидання бомб проводилося із кабрирування. Найдовше машини служили у Британії, де долітали до середини 1988 року.

Льотчики любили «Лайтнінг» і особливо відзначали його дуже високу швидкопідйомність. Однак цей літак не був простим ні у пілотуванні, ні у наземному обслуговуванні. Наприклад, заміна обох двигунів займала тиждень! Відзначився він і високою аварійністю – в результаті катастроф та аварій були втрачені 109 машин, понад 32% всього парку. Для порівняння: у F-104 Starfighter цей показник склав 27,5%, хоча саме його західна преса охрестила «вбивцею чоловіків».

Якщо не рахувати літак вертикального злету та посадки Sea Harrier, то Lightning став останнім чисто британським винищувачем. Наступні машини розробники Туманного Альбіону створювали у співпраці із європейськими колегами.