Перший переліт через Ла-Манш як Луї Блеріо підкорив небо 115 років тому

25 липня виповнилося 115 років від першого в історії перельоту на літаку через велику водну перешкоду – протоку Ла-Манш.

Того дня 1909 року один із перших європейських авіаторів француз Луї Блеріо (Louis Blériot) перелетів Ла-Манш на аероплані Тип XI. Він був далеко не першим, хто перетнув повітрям протоку між континентальною Європою і Британськими островами. Ще у 1785 році це зробили на повітряній кулі Жан П’єр Бланшар (Jean Pierre Blanchard) та Джон Джеффріс (John Jeffries), і з того часу повітроплавці повторювали такий переліт неодноразово. Однак для авіаторів перетин Ла-Маншу все ще залишався справжнім викликом.

У жовтні 1908 року провідна британська газета Daily Mail оголосила приз у 500 фунтів стерлінгів за такий переліт протягом найближчих трьох місяців. Однак ніхто навіть не спробував за нього поборотися. Тоді газетярі збільшили приз удвічі (сьогодні це – майже 150 000 фунтів).

Тепер охочі знайшлися. 19 липня першим стартував Юбер Латам (Hubert Latham) на моноплані Antoinette IV. Однак його підвів двигун, і  довелося сідати на воду, а роль рятувальників успішно відіграли французькі військові моряки.

Потім у боротьбу за приз вступив Блеріо. В своєму розпорядженні він мав літак Tип XI, створений у співпраці із Раймоном Солнье (Raymond Saulnier). Це був моноплан із ферменим фюзеляжем з частковою обшивкою лише передньої частини. Для поперечного керування замість елеронів застосовувалося перекошування всього крила розмахом 7,8 м. Використовувався 3-циліндровий двигун повітряного охолодження Anzani потужністю 25 к.с. Порожній літак важив 230 кг. Його максимальна швидкість не перевищувала 76 км/год.

Блеріо стартував о 4:41 ранку з пляжу на французькому узбережжі неподалік Кале. Він не мав компаса і орієнтувався на есмінець «Ескопетт», що забезпечував переліт, вийшов раніше та прямував до англійського Дувру. Блеріо летів на висоті понад 75 м, зі швидкістю приблизно 72 км/год. Коли він обігнав корабель, видимість раптом погіршилася, і можна було розгледіти ліворуч лише невиразну лінію англійського узбережжя. Пізніше авіатор напише: «Понад 10 хвилин я був один, ізольований, загублений посеред величезного моря…».

Посилився вітер, що почав відносити його на схід. Однак до берега залишалося не більше милі, і став виразно помітним Дуврський замок на вершині скелі. Блеріо відкоригував курс, а невдовзі помітив на березі журналіста Чарльза Фонтейна (Charles Fontaine), який розмахував великим французьким триколором. Саме він підібрав для посадки ділянку неподалік Дуврського замку. Щоб знизитися, Блеріо зробив коло, потім вимкнув двигун на висоті приблизно 20 м, тут несподіваний порив вітру жбурнув літак, і він важко шубовснуся вниз. Замість рівної ділянки приземлення відбулося на схилі, шасі підломилося, одна лопать повітряного гвинта розбилася, але сам Блеріо не постраждав. Політ тривав 36 хв 30 с.

Луї Блеріо майже миттєво став національним героєм, а його літак справжньою реліквією. Цей екземпляр дбайливо зберегли і сьогодні демонструють у Музеї мистецтв і ремесел у Парижі.