Володимир Челомей

30 червня виповнилося 110 років від народження вченого зі світовим ім’ям, конструктора ракетної і космічної техніки, академіка Володимира Челомея, який мав українське походження.

Він народився 1914 року в польському місті Седльці, що тоді входив до Російської імперії. Батьки, Микола та Євгенія, були вчителями народної школи. Після початку Першої світової війни родина перебралася до Полтави, рідного міста мами Володимира. У 1926 році вони переїхали знову, цього разу до Києва. Тут Володимир закінчив трудову школу № 45 та поступив до 2-ї механічної профшколи, яку невдовзі реформували у Київський автомобільний технікум. Ставши у 1932 році дипломованим спеціалістом, він почав працювати конструктором в Інституті променергетики.

Однак на цій роботі Челомей залишався дуже недовго. Того ж року він поступив до Київського машинобудівного інституту на авіаційний факультет, на основі якого в наступному році створили Київський авіаційний інститут (КАІ, нині НАУ). У студентські роки Володимир окрім навчання долучився до наукової та науково-методичної роботи, отримав практичний досвіт в галузі створення авіаційних двигунів. КАІ він закінчив з відзнакою. Із 1937-го працював в Інституті математики Академії наук УРСР, паралельно навчався в аспірантурі і за два роки захистив кандидатську дисертацію.

У вересні 1939 року Челомей став старшим викладачем кафедри теоретичної механіки КАІ. Він читав студентам механіку та теорію авіаційних двигунів і швидко заслужив високу репутацію не лише як викладач, а й науковець. Вже наступного року Челомея прийняли до спеціальної докторантури при Академії наук СРСР. У свої 26 років він виявився наймолодшим серед колег, яким пощастило потрапити туди. Захист докторської дисертації відбувся 1 червня 1941 року. Однак за три тижні Німеччина напала на Радянський Союз, і в хаосі війни отримати відповідні документи молодий вчений не зміг. У повоєнний час йому довелося захищати докторську ще раз.

В Україні Володимир Челомей більше не працював. Влітку 1941-го його призначили начальником групи реактивних двигунів Центрального інституту авіаційного моторобудування у москві. Зокрема, він займався пульсуючим повітряно-реактивним двигуном для літаків.

Починаючи із 1944 року, Челомей працював над створенням крилатих, а пізніше й балістичних ракет. Найбільше він відомий як очільник ДКБ-52, яке у 1966 році отримало назву Центральне КБ машинобудування. Зокрема, під його керівництвом була створена міжконтинентальна балістична ракета УР-100 та важка космічна ракета-носій «Протон».

Батьківщину академік Челомей не забував, як не забував і рідну українську мову. Регулярно навідувався у Київ, до своєї Alma mater, де зустрічався із викладачами та студентами.

Життєвий шлях Володимира Миколайовича Челомея завершився 8 грудня 1984 року.