Фау-1

13 червня виповнилося 80 років від початку бойового застосування Фау-1 (V-1) – першої в світі серійної крилатої ракети.

Того дня 1944 року нацисти запустили в бік Англії щонайменше 10 ракет. Із них 5 розбилися одразу після старту, одна зникла невідомо де, 4 хоч і долетіли до Туманного Альбіону, однак лише одна спричинила людські жертви – в лондонському районі Бетнал-Грін загинули 6 осіб і 9 зазнали поранень.

Прийнята у вітчизняній літературі назва Фау-1 походить від першої літери слова Vergeltungswaffe (зброя відплати), яка німецькою мовою називається «фау». В термінології тих часів це була летюча бомба або літак-снаряд. Створила цей безпілотний апарат невелика фірма Fieseler, в якій він отримав внутрішнє позначення Fi 103.

Ставка була зроблена на максимальну простоту. Планер Фау-1 виготовляли із тонких сталевих листів, причому для крила, яке не мало елеронів, використовували і фанеру. Силовою установкою слугував пульсуючий повітряно-реактивний двигун Argus 014, в якому не було жодної деталі, що оберталася. В якості палива використовувався низькооктановий бензин, і подавався він не за допомоги насоса, а просто від створення в паливному баку підвищеного тиску за рахунок подачі стислого повітря із балона. Пневматичною була і система керування ракети. Для її стабілізації в просторі слугували 3 гіроскопи – лише їх виготовлення вимагало використання тогочасного високотехнологічного обладнання.

Запуск Фау-1 відбувався за допомоги катапульти довжиною 50 м. Практикувався і повітряний старт із літака-носія Не 111. Швидкість польоту ракети сягала маже 650 км/год, дальність – до 280 км, висота– від 300 до 2000 м, але переважно не вище 1200. Стартова маса досягала 2750 кг, із яких до 950 кг припадало на вибухівку. Через принципові недоліки примітивної системи наведення влучність виявилася вкрай низькою – плюс-мінус 5-10 км. Через це цілями слугували лише великі об’єкти, на кшталт Лондону.

Планувалося побудувати 60 тисяч Фау-1. Однак, за різними даними,  встигли виготовити від 25 до 33 тисяч. Дослідники наводять дуже розбіжні статистичні данні щодо застосування цих ракет проти Британії. Узагальнена картина виглядає таким чином: з 13 червня 1944-го до 29 березня 1945-го було запущено близько 10,5 тисяч Фау-1, із яких майже 29 % не долетіли до Британських островів, а з тих, що долетіли, збити вдалося 53 %. Із них майже 3640 ракет на рахунку зенітної артилерії та винищувачів, до 278 врізалися в аеростатні загородження, і принаймні 33 збила ППО Королівського флоту.

Та все ж до 3500 ракет впали на території Британії. З них близько 2420 досягли Лондона, де вбили понад 6000 осіб, а ще 17 000 тяжко поранили. Також атакам Фау-1 піддавалися Портсмут, Саутгемптон, Манчестер та інші міста, але жертви та руйнування там виявилися відносно невеликими.

Значно менше відомо про те, що по Бельгії німці запустили близько 12 тисяч Фау-1, тобто навіть більше, ніж по Великій Британії. Основною ціллю став Антверпен з його стратегічно важливим портом, по якому випустили майже 8700 ракет, і останні з них впали на місто 28 березня 1945 року. Крім того під ударами опинилися Льєж і Брюссель. Загалом від ударів Фау-1 у Бельгії загинули 4683 військових і цивільних, а ще 10075 дістали поранення.