Катастрофа Airbus A330

1 червня виповнилося 15 років від катастрофи пасажирського лайнера  Airbus A330-203 авіакомпанії Air France, яка стала найбільшою трагедією в історії цивільної авіації Франції та на сьогодні входить до тридцятки найбільших за кількістю жертв у світі.

Літак із державною реєстрацією F-GZCP здійснював рейс AF447 із Ріо-де-Жанейро до Парижу. На борту перебували 216 пасажирів, серед яких 8 дітей. Екіпаж із 12 осіб очолював дуже досвідчений 58-річний Марк Дюбуа (Marc Dubois), який за свою кар’єру налітав майже 11000 годин, з них понад 6200 як командир повітряного судна.

Виліт відбувся 31 травня о 19:29 за місцевим часом. 1 червня о 2:20 з борту літака прийшло останнє автоматичне повідомлення: «Турбулентність. Відключення автопілота». Після цього зв'язок із ним обірвався. За годину Повітряні Сили Бразилії розпочали пошуково-рятувальну операцію зі свого боку Атлантики. З іншого боку вилетіли французьки літаки-розвідники, що базувалися в Дакарі (Сенегал). Пошукам заважала погана погода.

Перші уламки лайнера виявили в океані 2 червня за 650 км на північний схід від бразильського архіпелага Фернанду-ді-Норонья. Стало остаточно зрозуміло, що всі 228 осіб, які перебували на борту, загинули. Пошуки тривали до 26 червня, і загалом із води дістали 50 тіл та 640 уламків літака. Однак бортові самописці так і не змогли знайти, тому залишалося лише висувати версії щодо причин катастрофи.

Прорив відбувся тільки за 2 роки, коли вдалося відшукати самописець польотних даних і бортовий магнітофон. Тривав також пошук решток загиблих. Загалом до 3 червня 2011 року знайшли 154 тіла.

Бюро з розслідування та аналізу безпеки цивільної авіації Франції (BEA) оголосило свій остаточний звіт 5 липня 2012 року. Головною причиною катастрофи рейсу AF447 було названо розсинхронізацію показників швидкості, що відбулася, скоріше за все, внаслідок засмічення приймачів повітряного тиску кристалами льоду. Після цього відбулося відключення автопілота. Перейшовши на ручне керування, екіпаж припустився низки помилок, зокрема, не встиг розібратися з даними дублюючих вказівників швидкості та визначити, які з них правильні. Літак вручну вивели на закритичні кути атаки. Хоча сигнал попередження про наближення до звалювання тривав 54 с, пілоти не відреагували на нього належним чином. Коли розпочалося звалювання, екіпаж не зміг цього визначити та нічого не вдіяв для виведення літака із вкрай небезпечного положення. Далі ситуація стала безнадійною, хоча льотчики і намагалися повернути контроль над лайнером.