«Укрповітряшлях». Перша навігація

25 травня 2024 року маємо відзначати один із знакових ювілеїв в історії вітчизняної цивільної авіації. В цей день, рівно 100 років тому, в Україні розпочалися польоти на перших регулярних пасажирських авіалініях.

Звісно, відбулося це не раптово. В нещодавній статті на нашому сайті вже розказано, як було створено першу вітчизняну авіакомпанію «Укрповітряшлях» та як в Німеччині придбали її перші літаки Dornier Komet II. У Німеччині також набрали й перші екіпажі, запросивши на роботу льотчиків Е. Фата і В. Неуна, а також механіків П. Лукаса та І. Янгельського.

Першій навігації передувала кропітка робота зі створення наземної інфраструктури. Так, у січні 1924-го на головній базі «Укрповітряшляху» в Харкові завершили будівництво великого залізобетонного ангару, куди одразу закотили дорогоцінні «Комети». Температура там не відрізнялася від зовнішньої, та все ж умови зберігання техніки покращилися. Була організована авіамайстерня, яку очолив 52-річний французький механік Л. Бонос.

При створенні аеропортів виходили із мінімізації витрат, а тому так-сяк пристосовували те, що змогли. Розглядали використання кількох занедбаних військових аеродромів, однак з’ясували, що для потреб регулярних ліній вони не дуже підходили. Наприклад, ці летовища знаходилися на далеких околицях міст, до них вели погані дороги, і доправити туди пасажирів виявилося дуже непросто. Тому, скажімо, у Києві лише перші рейси виконали на військовий Пост-Волинський, а потім стали використовувати куренівський аеродром, який раніше належав Київському товариству повітроплавання.

У Харкові не знайшли кращого рішення, ніж розпочати польоти з іподрому в Сокольниках. Таким чином, у першому столичному аеропорту України кінні перегони та авіарейси стали чергуватися. Здавалося, таке екзотичне сусідство не могло існувати довго, проте проблема не вирішувалася, поки 1926-го року не сталася трагедія. 19 травня незабаром після зльоту «Комети» із її двигуна почало витікати мастило. Пілот Соболєв вирішив повертатися до Харкова, однак коли літак заходив на посадку, на аеродромі-іподромі вже почалися перегони. Намагаючись уникнути зіткнення з кіньми, льотчик відвернув убік, «Комета» зачепила крилом дерево і налетіла на трибуну. Загинули пілот, бортмеханік та двоє пасажирів. Лише після цього перегони припинилися, і Сокольники на якийсь час опинилися у ролі головної повітряної гавані України.

Однак повернемося у 1924 рік. Першими авіалініями стали Харків-Полтава-Київ та Харків-Єлисаветград (нині Кропивницький)-Одеса. Початку регулярних рейсів передували два технічних польоти, які виконали до 22 травня.

25 травня льотчик Фат привів «Комету» до Києва із проміжною посадкою в Полтаві, а його колега Неун здійснив рейс до Одеси через Єлисаветград. Ці польоти мали суто рекламний характер. Пасажирами стали офіційні особи та журналісти, на проміжних аеродромах і в кінцевих пунктах призначення пройшли урочисті мітинги з бравурними промовами, розкиданням листівок та іншими характерними для того часу атрибутами.

Після галасливо-святкового початку робота ліній швидко увійшла у буденне русло. Щотижня виконували два рейси на Київ та один на Одесу. «Комети» літали із дивовижною регулярністю, практично без зривів розкладу. Пасажирам забезпечувався високий рівень сервісного обслуговування. Так, квитки з доставкою додому можна було замовити телефоном, а до аеродрому приїхати автомобілем «Укрповітряшляху». За рахунок державної дотації встановили занижені ціни на квитки в межах 55-60% собівартості (подорож до Києва коштувала 45 руб., а до Одеси – 60 руб.). Однак навіть це втричі перевищувало ціни на проїзд залізницею в м'якому вагоні, і охочих скористатися повітряним транспортом виявилося менше, ніж очікували. За перший місяць польотів на обох маршрутах перевезли 14 кг вантажів і 79 пасажирів, причому багато хто летів безкоштовно у службових справах. Виручка за квитки склала лише 1450 руб., замість 4800 руб., на які розраховували.

Під час регулярних рейсів стався єдиний прикрий інцидент. Причому, постраждав борт RRUAB, який минулого року вже потрапляв у халепу. 28 липня Неун вилетів із Харкова з двома пасажирами і бортмеханіком на борту. До Полтави небо залишалося ясним, але потім літак потрапив у хмари. Намагаючись вийти з них, льотчик знизився до ста метрів, але ситуація лише погіршилася – тепер довелося йти у суцільному тумані. Продовжувати політ було вкрай ризиковано. Сподіваючись, що маршрут пролягав над рівнинною місцевістю, Неун вирішив сідати. Землю він побачив буквально за десять метрів і не встиг як слід вирівняти літак. На щастя при такій посадці «Комета» отримала лише невеликі пошкодження, а люди взагалі не постраждали. Переляканих пасажирів потім швидко відвезли до найближчої залізничної станції, звідки вони продовжили шлях до Києва поїздом.

Та все ж навігація, що завершилася 1 жовтня, пройшла цілком успішно. Німецька техніка працювала надійно, і регулярність польотів становила 98,5%.  За чотири місяці виконали 62 рейси на лінії Харків-Київ та 31 рейс на лінії Харків-Одеса, а також здійснити низку спеціальних польотів, зокрема до Сімферополя та Москви. Рейсами за розкладом перевезти 280 пасажирів, а ще 480 за гроші покатали по колу над аеродромами. Крім того, доправили 137 кг пошти та 519 кг інших вантажів. Загальний наліт перевищив 548 год, було «покрито» 59 595 км. От тільки економічні показники не втішали правління «Укрповітряшляху», адже поки що доводилося підраховувати лише збитки. Тому почали розробляти паралельні повітряним сполученням «бізнес-проекти» і сподівалися якнайшвидше виправити ситуацію.

Ростислав Мараєв.