L-610

28 грудня 1988 року на аеродромі чеського міста Куновіце (район Угерске Градіште) здійснив перший політ прототип регіонального пасажирського літака L-610. Його створила місцева кампанія Let Kunovice у відповідності до вимог головного замовника – радянської авіакомпанії Аерофлот. Планувалося, що L-610 частково замінить на місцевих авіалініях Ан-24. Серед перших експлуатантів мали бути і підрозділи Українського управляння цивільної авіації.

Загальна компоновка літака повторювала значно меншого попередника L-410. Новий лайнер було оснащено двома турбогвинтовими двигунами чеського виробництва Walter Engines M602 потужністю 1850 е.к.с. Він мав довжину 21,7 м, розмах крила – 25,6 м, максимальну злітну масу – 14500 кг, вміщував 40 пасажирів, розвивав максимальну швидкість 490 км/год та міг подолати понад 2400 км.

Вже в червні 1989 року L-610 продемонстрували на Паризькому аерокосмічному салоні в Ле Бурже. Однак він не викликав зацікавленості у потенціальних покупців. Щоб зробити машину більш привабливою, розробники вирішили оснастити її американськими двигунами General Electric CT7-9D та замінити частину обладнання на прилади західних виробників. В такому варіанті побудували два екземпляри, що отримали назву L-610G. При цьому вихідний варіант перейменували у L-610М.

Однак і модернізований літак не знайшов нових замовників. На ринку вже домінували канадський Bombardier DHC 8 та франко-італійський ATR 42. Тож фактично єдиним ринком для L-610 залишався Радянський Союз. Однак він невдовзі зазнав краху, а разом зникли сподівання на успіх чеського лайнера.

Не були навіть завершені сертифікаційні випробування літака. Випуск обмежився шістьма льотними екземплярами і двома для наземних статвипробувань. Перехід до ринкової економіки також став важким випробуванням для Let Kunovice. У 2000 році компанію визнали банкрутом, і з того часу вона неодноразово проходила через процедури зміни власника та нових банкрутств.