Німецькі літаки в українському Повітряному Флоті

Взимку 1919-1920 років біля Братислави (Чехословацька республіка) здійснив вимушену посадку німецький важкий бомбардувальник Goha GL.VII. Озброєння він не мав, а на крилах та хвостовому оперенні ніс українські розпізнавальні знаки – тризуби. Було у літака і власне імя «Оlena». Його пілот, німецький льотчик Клаузен, пояснив представникам місцевої влади, що летів із Києва до Відня. Але він явно вводив в оману. Адже з 16 грудня 1919-го Київ займали більшовики, а до того – денікінці, і «петлюрівський» літак їм належати не міг. А чий же він тоді був?

Ця майже детективна історія потрапила у вітчизняний інформаційний простір понад 30 років тому. За цей час з’явилося чимало наукових робіт, автори яких здійснили справжній прорив у дослідженні історії авіації періоду Української національної революції. Однак досі питання належності загадкової «Олени» залишається без відповіді. Якби не фотографії, що дійшли до наших днів, можна було б взагалі вважати цей епізод легендою. В жодному із знайдених архівних документів або мемуарній літературі такий літак не згадано. Та попри це, в довідкових інтернет-матеріалах та публікаціях ЗМІ можна і зараз знайти бездоказові твердження, що «Гота» належала до Повітряного Флоту УНР.

Теж саме стосується і демілітаризованих бомбардувальників Friedrichshafen G.III та Zeppelin-Staaken R.XIV німецького товариства «Дойче Люфт-Рідерей». Вони ніколи не належали УНР, а лише виконували рейси за угодою (щось схоже на сучасний «мокрий» лізинг).

Однак достеменно відомо, що без німецької авіатехніки українська авіація того періоду не обійшлася. Так, влітку 1918 року в переліку літаків, які були на озброєні Повітряного Флоту Української Держави, фігурує «Альбатрос», який потребував капітального ремонту. Нажаль, дуже часто в документах не вказано конкретний тип машин, і доводиться висувати припущення на основі мемуарів та фото. Найвірогідніше, в даному випадку мова йшла про один із досить старих розвідників Albatros В.ІІ або С.І, які потрапляли як трофеї ще до російської імперської армії і цілком могли перейти у спадок спочатку до авіації УНР, а потім і до Гетьмана.

Українська держава мала щонайменше два боєздатних багатоцільових біплани Rumpler C.I та один Hansa-Brandenburg C.I. Найвірогідніше, вони дісталися від німецьких чи австро-угорських союзників. Адже точно відомо, що ті використовували в Україні літаки цього типу, наприклад, на першій в світі регулярній поштовій авіалінії Відень – Київ.

Та загалом авіапарки Повітряних Флотів УНР і Гетьманату формувалися переважно із літаків французької конструкції. Вони були як імпортні, так і побудовані за ліцензією, зокрема на розташованих в Україні підприємствах. Щоправда, вже під кінець 1919 року для авіації УНР почали закупати німецькі літаки, серед яких були і зовсім нові LVG С.VI.

А от в авіації Галицької Армії ситуація була зовсім іншою. Там здебільшого використовували літаки німецького або австрійського походження, які знаходили на місцевих аеродромах. До того ж у розпорядженні сучасних дослідників є тогочасні фотознімки, що дозволяють достатньо точно встановити тип літаків.

Так, навесні 1919 року в авіації Галицької Армії нараховувалося до семи біпланів LVG С.ІІ та С.V, які використовувалися як розвідники та легкі бомбардувальники. «П’ятірки» були достатньо новими машинами, що почали поступати на озброєння в Німеччині навесні 1917 року. В Імперському повітряному флоті їх вважали одними з найкращих літаків цього класу. В той же час у розпорядженні галичан було щонайменше по одному німецькому розвіднику-бомбардувальнику DFW С.V та австрійському Lloyd C.V.

Із досліджених джерел відомо, що в авіації Галицької Армії було і декілька винищувачів німецького походження. Так, у липні 1919 року 2-га авіасотня мала щонайменше один біплан Fokker D.VІІ. Під час Першої світової війни цей літак заслужив дуже високу репутацію, навіть авіатори країн Антанти його відносили до кращих винищувачів в світі.

Мемуарна література дає підставу вважати, що галичани могли захопити у поляків два «Фоккери» D.VІІІ. Ці винищувачі суттєво вирізнялися серед німецьких літаків. За схемою «вісімка» була монопланом-парасолем та ще й оснащувалася зіркоподібним двигуном повітряного охолодження, тоді як німці надавали перевагу рядним моторам із водяним охолодженням.
Загалом в українській авіації 1917 – 1920 років були представлені понад 10 типів літаків німецького чи австрійського походження.

Ростислав Мараєв

Демілітаризований важкий бомбардувальник Goha GL.VII. Братислава, зима 1919-1920 років

Літак-розвідник та легкий бомбардувальник LVG C.V

Літак-розвідник та легкий бомбардувальник Lloyd C.V

Винищувач Fokker D.VII

Винищувач Fokker D.VIII