Галицькі авіатори проти більшовиків

Наприкінці липня 1919 року галицька авіація зосередилася на аеродромі біля села Шатава, що неподалік Кам’янця-Подільського. В цей час об’єднані сили Армії УНР і УГА розпочали наступ проти більшовиків. Галицькі авіатори виконували бойові вильоти в райони Козятина, Бердичіва, Житомира, Вапнярки, Києва і навіть Одеси. Як і раніше головним завданням залишалася розвідка, яку авіатори традиційно поєднували із скиданням невеликих бомб. Щоправда, завдати противнику суттєвої шкоди такі нальоти не могли. Та одного разу було здійснено спробу провести справжню бомбардувальну операцію.

Авіарозвідка викрила зосередження під Жмеринкою семи більшовицьких бронепотягів, і 27 липня від Начальної Команди надійшов наказ: «…Вдарити всіма літаками по станції Жме¬ринка, а вислідивши позиції панцирників, скинути на них бомби та знищити рейки, по яких вони маневрували. Розірвавши рейки куле¬метним вогнем з повітря не дати їм їх ремонтувати» (тут і далі збережено стиль та орфографію цитованих джерел).

У той день галичани виконали декілька бойових вильотів, але змогли завдати лише незначних ушкоджень рейкам. Бронепотяги продовжували вести вогонь, що пере¬шкоджав наступу українських військ. Обстрілювали вони й літаки. Михайло Шарик згадував: «Одна шрапнеля вибухнула під нашим Бранденбургом та відірвала йому ліве колесо з віссю. Літун навіть не знав, що під лівим крилом колеса нема, коли хотів приземлюватись у Шатаві. Лише вартовий старшина вистрілив у повітря червону ракету й нею повідомив літуна, хорунжого Кунке, про небезпеку. Він довго манев-рував, але все таки підірвана вісь вдарила об землю і літак перекинувся. Пілот і кулеметчик мали щастя, що вийшли з катастрофи хоч покалічені, але живі. Це була наша втрата під Жмеринкою».

10 серпня українські війська зайняли Вінницю, сюди ж перебазувалася і авіація УГА. Згідно наказу Начальної Команди від 27 серпня 1-а і 2-а авіасотні були об’єднані в одну. Її очолив поручник Осип Заславський. Антін Хрущ став референтом з авіації при Начальній Команді (Петро Франко на той час вже декілька місяців перебував у Белграді в складі місії Українського Червоного Хреста).
Невдовзі авіаційна сотня отримала наказ передислокуватися до Козятина і там чекати нагоди для перельоту на київський аеродром Пост-Волинський. Але передислокація до столиці України так і не відбулася. Хоча 30 серпня українські війська увійшли до Києва, але вже протягом наступних двох днів вимушені були відступи з міста під тиском нового противника – білогвардійців.
Галицька авіасотня повернулася до Вінниці, де залишалася протягом всієї трагічної осені 1919 року.

i_054 – Галицькі авіатори біля літака LVG C.V