Мотор Січ

10 грудня 1907 року було прийняте рішення про будівництво в Олександрівську (нині Запоріжжя) заводу сільгоспмашин братів Мознаім. Від цієї події веде відлік своєї історії АО «Мотор Січ».
У період Першої світової війни підприємством володіло акціонерне товариство «ДЕКА». Була проведена підготовка до випуску двигунів з водяним охолодженням за зразком «Мерседеса». Але розгорнути масове виробництво не встигли. З приходом радянської влади підприємство націоналізували і воно отримало назву Державний авіазавод № 9 «Більшовик» (використовувалася російська абревіатура ГАЗ № 9). Першу партію з восьми двигунів М-6 потужністю 300 к.с. (копія французького «Іспано-Сюїза HS-8Fb) там виготовили в травні 1925 року.

У 1927 році ГАЗ № 9 перейменували в завод № 29. Пізніше йому присвоїли ім’я П.І. Баранова -начальника Головного управління авіапромисловості, який загинув в авіакатастрофі. У довоєнні роки на підприємстві розгорнули масовий випуск зіркоподібних двигунів повітряного охолодження М-22, М-11 і М-89. Крім того були виготовлені невеликі партії моторів інших типів, а також декілька дослідних зразків.

У роки німецько-радянської війни підприємство евакуювали в Омськ. В середині 1944 року на його базі в Запоріжжі організували завод № 478, який розпочав випуск моторів М-88Б для бомбардувальників Іл-4. За рік тут почало діяти конструкторське бюро на чолі з Олександром Івченком. З 1946 року завод розгорнув серійний випуск двигунів, створених цим колективом, і така співпраця триває досі. А розпочалося все із зіркоподібного мотора АІ-26 потужністю 500 к.с. Головним чином, він використовувався на гелікоптерах Мі-1.

На новий рівень завод вийшов у 1957 році, коли розпочався серійний випуск турбогвинтового двигуна АІ-20. Він став одним із наймасовіших у світі. Його різні варіанти потужністю від 4000 до понад 5000 к.с. встановлювалися на багатьох літаках, зокрема Ан-12, Іл-18 та Бе-12. Першим турбореактивним двигуном, який стали випускати у Запоріжжі, став двоконтурний АІ-25, який спочатку знайшов використання на Як-40. На нього і досі є попит. Так, 4 грудня цього року в Туреччині почалися льотні випробування БПЛА Kizilelma з двигуном АІ-25ТЛ.

У 1970-ті роки підприємство розрослося до виробничого об’єднання, до якого увійшли заводи в Сніжному та Волочиську. Відповідно до традицій тих років воно отримало назву «Моторобудівник» ім. Великої Жовтневої Соціалістичної революції. Розпочався випуск двигуна з великим ступенем двоконтурності Д-36 для Як-42 та Ан-72. Номенклатура продукції також розширилася за рахунок турбовального ТВ3-117, який стали встановлювати на більшість вертольотів марок «Мі» та «Ка». На початку 1980-х у серійне виробництво пішов найпотужніший в світі турбовальний двигун Д-136 для Мі-26. Ще одним досягненням став Д-18Т. Саме з такими двигунами здійнялися в небо легендарні Ан-124 «Руслан» та Ан-225 «Мрія».

У новітній період підприємство пройшло процедуру приватизації і у 1994 році стало АО «Мотор Січ». У виробництво пішли нові вироби, зокрема Д-436, з яким літають українські лайнери з родини Ан-148. Дуже важливе значення на сучасному етапі має програма з модернізації гелікоптерів Мі-2 та Мі-8, а також налагодження випуску лопатей несучого гвинта для Мі-8 та Мі 24.

У жовтні 2022 року чисельні досягнення «Мотор Січі» затьмарив ганебний скандал. СБУ висунуло низку тяжких звинувачення В’ячеславу Богуслаєву, який очолював підприємство з 1988 року. Держава призначила на підприємство нову команду управлінців. Залишається сподіватися, що Україна не втратить стратегічно важливе виробництво, продукція якого потрібна для перемоги у війні з росією.
Фото

м-6 – Двигун М-6. 1925 рік

Ivchenko_AI-20M_Szolnok_2010_1 – Двигун АІ-20. 1957 рік

д-136 - Двигун Д-136. 1982 рік

D-436-148 - Двигун Д-436-148. 2004 рік

mi-8msb – Модернізований гелікоптер Мі-8МСБ