Історія аеропорту Бориспіль: як все починалося

 

Перший пасажирський авіарейс у аеропорт “Бориспіль” відбувся 7 липня 1959 року - прилетів з Москви Ту-104. Так почалася історія найбільшого в Україні аеропорту України. У перші роки цивільним флотом використовувалася інфраструктура військової авіації. Базування літаків у Борисполі було взагалі заборонено. Роль терміналів “грали” маленькі дерев’яні будиночки, схожі на сільські хати. 

Умови роботи персоналу та обслуговування пасажирів були поганими, бо все доводилося робити у маленьких, тимчасових та непридатних для цього приміщеннях. Щоб хоч якось підняти настрій людям, керівництво аеропорту вирішило розмістити щит з макетом майбутнього терміналу. 

Спочатку планувалося, що обслуговування пасажирів було розділене на декілька рівнів, для чого мали збудувати галерею з телескопічними трапами. Втім, від галереї відмовились, а приліт та виліт здійснювали на першому поверсі на рівні перону. Новий термінал будували три роки, початкові роботи почали по всьому периметру. Надземна частина зводилася у два етапи: спочатку праве та ліве крило, після чого - центральна частина під куполом. 

Проект передбачав загальну площу будівлі у 20 300 кв.м. Довжина мала бути 230 метрів, ширина - 50 метрів, об’єм - 107 500 кубічних метрів. Термінал міг обслужити 1600 пасажирів у годину пік. Основна частина терміналу - простір під куполом, який складався з бетонних плит розміром 8,1х2,6 метрів вагою до 7 тонн. Для того, щоб її підняти, довелося ставити кран на спеціальний земляний насип 7 метрів заввишки. Всередині, стеля була вкрита 1100 спеціальними акустичними панелями (вага кожної 80 кг). 

Готовий!

Новий аеровокзал в Борисполі почав приймати пасажирів у 1965 році. Що зараз, що тоді, термінал мало відрізняється зі сторони Привокзальної площі. Поміняли декоративну плитку, а скло куполу, яке спочатку було прозорим, заклеїли чорною плівкою. Також на першому поверсі зробили невелику прибудову для розширення зали очікування. 

Сектор внутрішніх авіаліній 

Усі операції з обслуговування внутрішніх рейсів здійснювалися на першому поверсі, у центральній частині, під куполом. Зліва стояли 10 стійок реєстрації, які приймали багаж пасажирів на всі рейси та місце збору для тих, хто вилітає, справа - зона отримання багажу тими, хто прилетів і кафе. Пандус завширшки 4-6 метрів вів на другий поверх, по ньому пасажири піднімалися. Він був покритий рифленим гумовим покриттям. На другому поверсі знаходились: зала очікування, ресторан на 200 місць, два кафе, пошта і телеграф. За рестораном, у лівій частині терміналу, у цеху готували для нього їжу. 

Міжнародний сектор 

Справжньою інновацією для того часу стало будівництво терміналу “все під одним дахом”. Вперше у СРСР міжнародні та внутрішні рейси обслуговувалися у одній будівлі. Міжнародний сектор знаходився у правому крилу терміналу і займав маленьку площу. На фотографії нижче видно залу реєстрації на першому поверсі та стійку митного контролю. На другому поверсі справа знаходились ще одне кафе і зала очікування для пасажирів міжнародних рейсів. 

Місток

Однією з особливостей терміналу була велика тераса зі сторони льотного поля. На неї можна було потрапити як із другого поверху куполу, так і з Привокзальної площі за допомогою сходів. Тераса була відкрита для всіх. 

Цікавий факт

За розмірами з новим терміналом у Борисполі міг змагатися хіба що аеровокзал у Домодєдово. Жителі Москви дали Борисполю прізвисько “критий ринок”. У відповідь, українські авіатори називали московський термінал “стайнями”. 

Джерело: avianews.com