Анатра Анасаль в процесі фарбування

Продовжуються роботи спеціалістів ДП "Одеський авіаційний завод" з відновлення лакофарбового покриття літака Анатра "Анасаль"

Вже сьогодні ви можете завітати до музею і на власні очі побачити як гарно грає нова фарба на літньому сонці!

Анатра в назві літака - це прізвище одеського підприємця італійського походження Артура Антоновича Анатри. 

Артур Анонович народився у 1875 році в Одесі в сім'ї Антоніо Анжеловича Анатри, що належала до купців-переселенців італійського походження, чия діяльність багато в чому сприяла розвитку Одеси і залишила яскравий слід в її історії. 

Артур Анатра підтримував багато новацій, що характеризували життя Одеси початку ХХ століття. При його фінансовому сприянні в Одесі на вулиці Гаванній, 13 був відкритий перший у місті стаціонарний кінотеатр «Мулен-руж». У 1907 році Артур Антонович узяв участь в одніх з перших на території Російської імперії автомобільних перегонах, організованих також за його фінансової підтримки. Перегони проходили з Одеси до Миколаєва за участю 28 автомобілів. Про інтерес Артура до автомобілів свідчить і той факт, що літня резиденція Одеського автомобільного товариства розташовувалася при відділенні заводу «Анатра» на вулиці Леонтовича, 17.

Зацікавившись повітроплаванням, Артур Анатра стає одним з засновників Одеського аероклубу (ОАК), який був заснований у березні 1908 року, а потім і його президентом (1910–1918), змінивши на цій посаді барона Олександра Каульбарса. На свої кошти він відряджає за кордон пілота клубу Г. Катанео з метою придбання для ОАК два аероплани «Блеріо».

8 (21) березня 1910 року на біговому полі Одеського іподрому відбулися перші показові польоти Михайла Єфімова, який повернувся до Одеси після закінчення авіашколи в Мурмелоні-ле-Гран. В присутності великої кількості глядачів (близько 100 тисяч) він здіймався в небо п'ять разів. Третій політ був здійснений з першим пасажиром — президентом ОАК Артуром Антоновичем Анатрою.

Хоча політ тривав всього чотири хвилини, Артур Анатра все ж вирішив придбати аероплан для особистого користування. На одеській виставці 1910 року, одним з найцікавіших відділів був відділ повітроплавання, організований аероклубом. Головою експертної комісії з повітроплавного відділу був Артур Антонович Анатра.

15 червня 1910 року за ініціативою Артура Анатри, яка була підтримана Командувачем військами Одеського Військового округу генерал-ад'ютантом Миколою Зарубаєвим, при Одеському аероклубі був відкритий військово-авіаційний клас з безкоштовною формою навчання. Для його облаштування Артур Анатра, який займав також посаду Віце-президента Новоросійського товариства заохочення кіннозаводства, надав іподром цього товариства і подарував аероплан «Блеріо». Поблизу бігового кола та трибун був встановлений ангар. Начальником військово-авіаційного класу став завідувач повітроплавальним парком Аероклубу, помічник командувача Одеським морським батальйоном підполковник Харлампій Стаматьєв.

У 1911 році авіаційний клас був перетворений на авіашколу, при якій було відкрито відділення з платною формою навчання для цивільних осіб. 

До початку 1916 року школа, що отримала ім'я Великого князя Олександра Михайловича, налічувала близько ста курсантів з відповідним числом викладацького складу і розташовувалася біля Стрільбіщного поля (з 60-х років ХХ ст. частина території одеського Південно-Західного житлового масиву «Черьомушки»). Йшло будівництво нових корпусів, розрахованих на 200 учнів. У програмі навчання авіашколи, спрямованої в УВВФ 1 грудня 1916 року, значилися такі елементи пілотажу: ковзання, крутий віраж, переставлення, штопор, мертва петля та бій у повітрі.

З 1916 року Артур Антонович починає видавати журнал «Зоря авіації» під редакцією І. Радецького. Журнал виходив з 1916 року до початку 1917 року.

У 1911 році на базі авіаремонтних майстерень ОАК був заснований Одеській авіабудівний завод А. Анатри.

10 червня 1913 року завод отримав замовлення на п'ять літаків «Фарман-IV», яке через п'ять місяців успішно виконав. Саме на літаку цього типу Артур Анатра вперше в історії української авіації виконав політ як пасажир.

Протягом наступних чотирьох років завод випускав літаки «Фарман», «Nieuport», «Вуазен» і «Morane-Saulnier» за французькими зразками. Паралельно, з 1915 року почалось виробництво власних літаків: «Анатра Анаде», «Анатра ВІ», «Анатра Д», «Анатра Анасаль». Останній був найуспішнішою моделлю, яка вдало проявила себе у першій світовій війні. На початку 1917 року завод виробляв до 100 літаків на місяць.

У 1914 році Артур Антонович купив у Сімферопольської міської управи територію біля річки Слов'янки, де був побудований ще один авіазавод, який у 1918 році був вивезений німецькими військами. Район біля території заводу і досі називається «Анатра».

У 1919 році Артур Антонович Анатра емігрував до Італії, де він і помер у 1943 році.