60 років регіональному авіалайнеру Як-40

21 жовтня виповнилося 60 років регіональному авіалайнеру Як-40, який став першим у світі реактивним літаком такого класу. Того дня 1966 р. здійснив політ його перший прототип.

Проєкт починали спільно створювати конструкторські колективи Олега Антонова і Георгія Берієва. Вони розробили загальний вигляд літака, визначили його основні конструктивно-компонувальні рішення. Машина мала отримати назву Ан-Бе-20. Роботи просунулися доволі далеко, навіть побудували повномасштабний дерев’яний макет.

За наполяганням Міністерства авіапромисловості (МАП) лайнер мав бути реактивним. Розрахунки доводили, що знадобляться три двигуни АІ-25, створені у Запоріжжі під керівництвом Олександра Івченка. Інших, які б підійшли такій машині, в СРСР просто не існувало. Однак Олег Антонов вважав, що ця силова установка буде дуже неекономічною, і на літаку місцевих авіаліній потрібно використовувати турбогвинтові двигуни. Врешті-решт МАП передало проєкт ДКБ Олександра Яковлева, яке в той час виявилося недозавантаженим. Його фахівці отримали матеріали по Ан-Бе-20, суттєво допрацювали проєкт (зокрема, замість бортового входу розробили хвостовий, із вбудованим трапом) і випустили документацію для серійного виробництва. 

Як-40 випускали авіазаводи у Саратові та Смоленську до початку 1981 р. Загалом разом із дослідними побудували 1011 екземплярів – найбільше серед усіх радянських реактивних авіалайнерів. Існували три основні варіанти, включно із вантажно-пасажирським. На базі серійних літаків також створювали спеціальні модифікації, зокрема літаючі лабораторії. Крім того, чимало машин переобладнали у VIP-версії із салонами підвищеного комфорту.

Пасажирський лайнер міг перевозити 25-32 осіб. Його було оснащено трьома двоконтурними турбореактивними двигунами АІ-25 тягою 1500 кгс кожний. Літак мав довжину 20,36 м, розмах крила – 25 м, максимальну злітну масу – 16100 кг, крейсерську швидкість – 510 км/год, практичну дальність – 1050 км.

Абсолютна більшість літаків поступила до радянського Аерофлоту. Загалом Як-40 різними шляхами потрапили до понад 30 країн, серед яких: Афганістан, Ангола, Болівія, Єгипет, Італія, Куба, Перу, Польща, Угорщина, Югославія.

В Україні до 1991 р. Як-40 експлуатували Дніпропетровське, Запорізьке, Кіровоградське, Одеське авіапідприємства, а також Кіровоградське льотне училище цивільної авіації. В незалежній Україні такі літаки використовували два десятки операторів, зокрема: «Авіатон», «Авіалінії Донбасу», «Дніпроавіа», «Мотор Січ», «Одеські авіалінії».

Коли у другій половині 1960-х років Як-40 вийшов на авіалінії, його радо зустріли і пасажири, і екіпажі. Так, в салоні був забезпечений високий на той час комфорт, зокрема було значно тихіше ніж, скажімо, в Ан-24. Однак економічні показники «Яка» виявилися низькими. Щоб їх покращити, кількість пасажирських місць збільшили з 25 до 32, та встановили полегшені крісла. Тепер мандрувати літаком стало банально затісно, майже як в сучасних маршрутках.