70 років знаменитому гелікоптеру UH-1 Iroquois

 20 жовтня виповнилося 70 років легкому багатоцільовому гелікоптеру UH-1 Iroquois, також відомому за армійським прізвиськом Huey. Його створила  американська компанія Bell Aerospace (зараз входить до корпорації Bell Textron). Того дня 1956 р. на аеродромі Форт-Уорт (штат Техас) у небо здійнявся перший прототип, що мав позначення XH-40.

Машину створили на замовлення Армії США, яка потребувала багатоцільового гелікоптера, здатного доправити безпосередньо до поля бою десяток солдатів та широкий перелік військових вантажів. Обов’язковою вимогою було використання газотурбінного двигуна, і в результаті UH-1 виявився першим вертольотом з такою силовою установкою, що прийняли на озброєння у США.

Гелікоптер мав стати масовим, а тому якомога простішим у виробництві та дешевим. Цьому сприяла низка конструктивних рішень, зокрема дволопатевий несучий гвинт та полозкове шасі. Розробники також потурбувалися, щоб гелікоптер був нескладним у пілотуванні, і його легко освоювали льотчики середньої кваліфікації. Крім того, багато уваги приділили зручностям при наземному обслуговуванні у польових умовах. Ще однією важливою особливістю «Ірокеза» стало дуже швидке завантаження-вивантаження, для чого слугували великі двері з обох бортів. Загалом фахівці компанії «Белл» спромоглися створити надійну та невибагливу «робочу конячку», яка припала до душі не лише військовим, а й багатьом цивільним експлуатантам.

Виробництво «Ірокеза» завершили аж у 1987 р., побудувавши понад 16000 екземплярів, що зробило його одним з наймасовіших у світі. Розвиток конструкції гелікоптера призвів до створення великої родини із 20 основних варіантів і понад сотні модифікацій. Машини мали значні відмінності, зокрема за довжиною вантажної кабіни, силовою установкою і навіть конструкцією несучої системи.

До найпоширеніших варіантів належав UH-1H, який було оснащено одним турбовальним двигуном Lycoming T53-L-13 потужністю 1400 к.с. Гелікоптер мав довжину 12,98 м, діаметр несучого гвинта – 14,63 м, максимальну злітну масу – 4300 кг, максимальну швидкість – 204 км/год, з максимальним запасом палива міг подолати понад 500 км. Він вміщував до 14 солдатів або 1700 кг вантажу. Передбачалося встановлення озброєння: одного 7,62-мм кулемета та блоків некерованих ракет. Основним експлуатантом «Ірокеза» у США стала Армійська авіація, але машини з цієї родини використовували і Повітряні Сили, і Корпус Морської Піхоти. Головним «полем бою» американських UH-1 виявилася війна у В’єтнамі, де вони виконували найрізноманітніші завдання: від доправлення численних повітряних десантів і евакуації поранених до вогневої підтримки наземних військ. Ця війна створила свого роду культ «Ірокеза»: про нього багато писали, постійно показували у кінохроніці, а потім і у великому кіно, зокрема легендарному фільмі Френсіса Копполи (Francis Coppola) «Апокаліпсис сьогодні».

Популярність UH-1 вийшла далеко за межі США. Такі гелікоптери придбали військові та цивільні оператори понад 60 країн, серед яких: Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Замбія, Ефіопія, Ізраїль, Індонезія, Італія, Канада, Марокко, Пакистан, Чилі, Швеція, Японія. Гелікоптери регулярно проходили модернізацію, і багато експлуатантів не збираються відправляти їх на «пенсію».