Державному музею авіації України ім. О.К. Антонова виповнюється 23 роки

23 роки тому, 30 вересня 2003 року, свої двері відчинив Державний музей авіації імені О.К. Антонова.

Того дня відбулося урочисте відкриття музею за участю Президента України Леоніда Кучми, почесних гостей та представників медіа. Відтоді розпочалася історія місця, яке стало одним із головних осередків збереження авіаційної спадщини України.

Музей починав із 33 літаків. Сьогодні його колекція налічує понад 100 зразків авіаційної техніки — від пасажирських і транспортних літаків до винищувачів, гелікоптерів, авіаційних двигунів та іншої техніки.

За 23 роки музей відвідали понад мільйон людей. А за цією цифрою — тисячі годин роботи: пошук і порятунок експонатів, реставрація, формування музейних фондів, дослідження, нові виставки та партнерства.

Останні роки додали до цієї роботи нові виклики, але водночас стали часом пошуку нових можливостей.

Ми активно оцифровуємо музейні фонди — від архівних документів, бортової документації та старих періодичних видань до інших матеріалів, які допомагають зберегти історію авіації не лише на папері, а й у цифровому форматі.

Ділимося досвідом із європейськими колегами та переймаємо їхні практики, беремо участь у міжнародних конференціях і професійних зустрічах, представляючи музей та українську авіаційну спадщину за межами України.

Створюємо нові виставкові проєкти. Один із них — «Київ на крилах: авіаційна спадщина України», який об’єднав історію київської авіації, постаті видатних авіаконструкторів і збережені музейні предмети з колекцій кількох українських музеїв.

Поповнюється й наша колекція — з’являються нові експонати, які потребують дослідження, реставрації та належного збереження. Так у нас з’явився, зокрема, Ан-2 із цікавою історією роботи як екскурсійного повітряного судна над Гранд-Каньйоном.

А ще за цей час у музею з’явилася Лопать — наша ангарна кішечка, яка давно стала частиною музейного життя й улюбленицею багатьох відвідувачів.

Навіть у складних умовах ми вчимося бути гнучкими та шукати нові формати. Якщо відвідувачі не завжди можуть прийти до музею, музей може приїхати до них. Саме так з’явилися наші виїзні авіаційні уроки у школах, завдяки яким ми продовжуємо говорити з дітьми про авіацію, історію та музейну справу.

Пандемія, повномасштабна війна, вимушене закриття основної експозиції — кожен із цих періодів став випробуванням. Але водночас показав, наскільки важливо музею не завмирати, а шукати способи продовжувати свою роботу.

23 роки — це велика частина історії. І водночас — лише черговий етап.

Ми дуже чекаємо дня, коли зможемо знову відчинити двері основної локації та зустріти наших відвідувачів. Тих, хто приходив до нас роками, і тих, хто ще тільки відкриє для себе світ української авіації.

Дякуємо кожному, хто всі ці роки був поруч: відвідувачам, друзям, партнерам, колегам, волонтерам і всім, хто підтримує музей та його роботу.

Попереду — новий рік нашої історії. З новими викликами, новими проєктами й новими можливостями.

З 23-річчям, рідний Державний музей авіації імені О.К. Антонова!