80 років стратегічному бомбардувальнику В-36 Peacemaker

8 серпня виповнилося 80 років стратегічному бомбардувальнику В-36 Peacemaker, який створила американська компанія Convair. Того дня 1946 р. у небо здійнявся його перший прототип. В-36 залишився в історії як найбільший серійний поршневий літак.

Перші розрахунки за програмою створення міжконтинентального бомбардувальника були проведені у США навесні 1941-го, тобто ще до вступу країни у Другу світову. У той час Велика Британія залишилася фактично наодинці із гітлерівською Німеччиною, і в Америці дедалі більше посилювалася думка, що рано чи пізно Сполученим Штатам доведеться допомагати британцям та безпосередньо вступити у війну. Причому не було впевненості у можливості використання авіабаз на Британських островах. Відповідно виникла потреба у бомбардувальнику, що міг досягти Німеччини з території США і повернутися назад.

Завдання видавалося надзвичайно складним. Щоб впоратися з ним, конструктори Convair впровадили низку інноваційних рішень. Так, для підвищення аеродинамічної якості вони використали силову установку із повітряними гвинтами, що штовхають, а двигуни вирішили «заховати» у крилі та прокласти до них тунелі для охолодження. В результаті В-36 отримав вельми специфічний вигляд.

Перші серійні бомбардувальники оснащувалися шістьома найпотужнішими на той час двигунами Pratt & Whitney R-4360-53 Wasp Major, кожний з яких розвивав 3800 к.с. Мотор мав повітряне охолодження, а його 28 циліндрів були скомпоновані у 4 «зірки», які розташовувалися одна за одною. Щоб забезпечити охолодження, кожна з них була трохи повернута відносно попередньої вздовж осі колінчатого валу. За таку конструкцію авіатори прозвали його «кукурудзяним качаном». В подальшому наземне обслуговування цих складних двигунів стало значною проблемою в експлуатації В-36.

Серійне виробництво В-36 завершили у серпні 1954 р. Загалом побудували 383 екземпляри у дев’яти основних варіантах включно із стратегічними розвідниками. Починаючи з версії В-36D, літаки оснащували чотирма додатковими реактивними двигунами General Electric J47-GE-19 тягою 2720 кгс кожен. Таким чином, «Пісмейкер» встановив ще один неперевершений рекорд – на ньому використовувалися 10 двигунів двох принципово різних типів.

Серійний бомбардувальник B-36J мав довжину 49,40 м, розмах крила – 70,10 м, максимальну злітну масу – майже 186 т, максимальну швидкість – 700 км/год, дальність перегону – 16000 км. Для оборони слугувала хвостова установка із двома 20-мм гарматами. Літак був здатен підняти до 39 т різноманітних бомб включно із надважкими T-12 Cloudmaker калібром 20 т та ядерними боєприпасами. Екіпаж складався з 13 осіб.

«Пісмейкери» не встигла взяти участь у Другій світовій, але стали одним із символів початкового етапу «холодної війни». Крім того, літаки активно використовувалися у різних експериментальних програмах. У реальних бойових діях вони взагалі не застосовувалися. Командування Повітряних Сил США не ризикнуло новітніми «стратегами» навіть коли виникла нагальна потреба під час Корейської війни. З озброєння В-36 зняли у лютому 1959 р. Сьогодні побачити такий літак можна в експозиції Національного музею Повітряних Сил США на авіабазі Райт-Паттерсон, штат Огайо.