85 років палубному торпедоносцю-бомбардувальнику Fairey Barracuda

7 грудня виповнилося 85 років британському палубному торпедоносцю-бомбардувальнику Fairey Barracuda. Того дня 1940 року в небо здійнявся його перший прототип.

Ще у 1937 році Міністерство авіації Великобританії оголосило вимоги до нового торпедоносця, який бачило і швидкісним, і дальнім, і зі значним бойовим навантаженням. Однак розробникам виявилося складно задовольнити ці «забаганки», створення машини затягнулося, і авіаносці Королівського ВМФ зустріли Другу світову із застарілими біпланами на своїх палубах.

Врешті-решт створений добре знаною на флоті компанією Fairey Aviation літак «Баракуда» виявився кращим із всіх пропозицій британського авіапрому. Однак і його важко назвати шедевром інженерної думки. Зокрема, машина значно не дотягувала до вимог за максимальною швидкістю, мала проблеми з надійністю. Але чекати чогось досконалішого вже не залишалося можливостей, і з 1941-го «Баракуду» почали випускати серійно. Виробництво завершили у 1945 році, побудувавши понад 2600 екземплярів у п’яти основних варіантах.

Наймасовішим (1688 екземплярів) стала Barracuda Mk.II із двигуном рідинного охолодження Rolls-Royce Merlin 32 V-12 потужністю 1640 к.с. Літак мав довжину 12,12 м, розмах крила – 15 м, максимальну злітну масу – 6400 кг, максимальну швидкість – 390 км/год, дальність із максимальним навантаженням – понад 730 км. Оборонне озброєння складалося з двох кулеметів калібром 7,7 мм у задній кабіні. Передбачалася підвіска однієї 730-кг торпеди або до шести бомб загальною вагою 800 кг.

Крім Великобританії «Баракуди» отримали Канада і Франція. А ще у складі британського флоту на них літала одна нідерландська ескадрилья.

Вперше у бойових діях «Баракуди» застосували аж у липні 1943-го, з борту авіаносця «Іластріас» у берегів Норвегії. До кінця війни їх використовували з палуб і суходолу як торпедоносці, пікіруючі бомбардувальники, протичовнові та патрульні літаки. Воювали вони від Атлантики до Тихого океану. Найбільш відомою стала операція у квітні 1944-го проти німецького лінкора «Тірпіц». Тоді 42 бомбардувальники з двох авіаносців завдали суттєвих пошкоджень кораблю та значних втрат його екіпажу.

Авіатори Королівського ВМФ без захвату ставилися до вітчизняної «Баракуди» і з задоволенням переходили на просунутіші американські «Евенжери». У повоєнний час «Баракуди» продовжували служити, але швидко відійшли на другорядні ролі, зокрема використовувалися з навчальною метою. Літали вони ще доволі довго – британці списали останні у середині 1950-х.