75 років пасажирському літаку Іл-14П

1 жовтня виповнилося 75 років пасажирському літаку Іл-14П. Того дня 1950 року здійснив політ його перший екземпляр.

Перший прототип Іл-14 здійнявся в небо трохи раніше – 15 липня 1950-го. Літак став розвитком попередника Іл-12 та мав задовольняти вимогам і військових, і цивільних замовників. Його оснастили новим крилом, досконалим для свого часу пілотажно-навігаційним обладнанням, покращили стійкість та керованість літака і комфорт пасажирів на борту, а головне – значно підвищили надійність та ресурс поршневих двигунів повітряного охолодження АШ-82Т потужністю 1900 к.с. кожний.

Іл-14П вміщував до 32 пасажирів. Він мав довжину 21,31 м, розмах крила – 31,7 м, максимальну злітну масу – 17,5 т, максимальну швидкість – 431 км/год, дальність польоту – до 1600 км.

У СРСР літак серійно випускали на двох авіазаводах, крім того за ліцензією будували в НДР, а також у Чехословаччині, де назвали Avia-14. Загалом випустили 1348 екземплярів у понад 30 варіантах та модифікаціях. Вони служили в авіакомпаніях та силових структурах понад 30 країн, серед яких: Алжир, Болгарія, В’єтнам, Індія, Індонезія, Іран, Єгипет, Малі, КНР, Куба, Румунія, Угорщина.

Іл-14 належав до останнього покоління поршневих авіалайнерів і заслужив високу репутацію завдяки своїй надійності та невибагливості. У цивільній авіації ці літаки спочатку експлуатували як магістральні на лініях різної протяжності. При цьому дальні рейси виконували з численними проміжними посадками. З появою більш сучасних лайнерів з газотурбінними двигунами Іл-14 перевели на місцеві авіалінії, а також продовжували використовувати для польотів в Арктиці та Антарктиці.

На території України Іл-14 експлуатували Дніпропетровський, Київський, Львівський та Сімферопольський об’єднані авіазагони Аерофлоту, а також Кіровоградська школа вищої льотної підготовки. Окремі екземпляри літали на авіалініях ще на початку 1970-х років.

До колекції Державного музею авіації ім. О.К. Антонова належить Іл-14П (Avia-14, серійний № 04-03), який випустили у 1957-му на авіазаводі в Празі. Його експлуатували в Білоруському, Грузинському та Східно-Сибірському управляннях цивільної авіації СРСР. У 1980 році передали до Київського інституту інженерів цивільної авіації (зараз – КАІ), де використовували як навчальний екземпляр. Музей його отримав у 2003-му дуже пошкодженим, і експонат пройшов кропітку реставрацію. На згадку про експлуатацію літаків цього типу в Полярній авіації його пофарбовано у відповідності до Іл-14, що працював в Антарктиці.