85 років американському бомбардувальнику B-25 Mitchell

 19 серпня виповнилося 85 років американському середньому бомбардувальнику B-25 Mitchell, який створила компанія North American Aviation. Того дня 1940 року здійснив політ його перший прототип.

 На початку випробувань у літака виявили недостатню курсову стійкість. Недолік здався таким значним, що військові тест-пілоти навіть відмовлялися літати на дослідній машині. Однак фахівці компанії-розробника спромоглися швидко усунити дефекти, й машину запустили у масове виробництво, яке тривало до кінця Другої світової війни.

 Загалом побудували понад 9800 екземплярів у 12 основних варіантах, на базі яких створювали численні модифікації. До найбільш масових належала версія B-25D з двома двигунами повітряного охолодження Wright R-2600-13 Cyclone потужністю 1850 к.с. кожний. Літак мав довжину 16,13 м, розмах крила – 20,6 м, максимальну злітну масу – 19 т, максимальну швидкість – 460 км/год,  практичну дальність – понад 2400 км. Нормальне бомбове навантаження становило 1360 кг, максимальне – 2800 кг. Оборонне озброєння складали 6 кулеметів калібром 12,7 мм.

 Крім США «Мітчелли» у значній кількості поставлялися до Великої Британії, а також СРСР, де використовувалися як дальні бомбардувальники. Літаки з цієї родини різними шляхами потрапили до експлуатантів ще 20 країн, серед яких: Австралія, Бразилія, Венесуела, Індонезія, Канада, Китай, Куба, Мексика, Франція.

В-25 воювали на більшості театрів воєнних дій Другої світової. «Мітчелл» був суто сухопутним літаком, однак в історію увійшов унікальний випадок, коли 18 квітня 1942 року 16 бомбардувальників злетіли з палуби авіаносця і завдали удару по Токіо. Рейд Дуліттла (за прізвищем його очільника) став відповіддю на віроломний напад Японії на американську військово-морську базу Перл-Харбор.

«Мітчелл» залишився у пам’яті своїх екіпажів як надійний, маневрений, нескладний у пілотуванні літак. Скажімо, радянські авіатори ставили його на кілька щаблів вище за вітчизняний Іл-4.

У повоєнний час «Мітчелли» ще довго залишалися у строю. Використовувалися вони як за початковим призначенням, так і в інших якостях, зокрема як патрульні та пожежні літаки. Найдовше, до середини 1970-х, В-25 прослужили у Повітряних Силах Індонезії.