10 квітня виповнилося 15 років від катастрофи літака Ту-154М зі складу ВПС Польщі

10 квітня виповнилося 15 років від катастрофи біля Смоленська літака Ту-154М зі складу ВПС Польщі, яка стала найбільшою в історії за кількістю жертв серед офіційних посадових осіб держави.

Того дня 2010 року делегація на чолі з Президентом Польщі Леком Качинським мала відвідати меморіальний комплекс біля с. Катинь з нагоди 70-річчя масових розстрілів польських громадян радянськими спецслужбами. Переліт здійснювався на лайнері Ту-154М (бот 101), що входив до 36-го спеціального транспортного авіаполку імені Захисників Варшави. Приземлитися він мав на військовому аеродромі Смоленськ «Північний» -найближчому до Катині.

Поки президентський борт наближався до Смоленська, аеродром накрив сильний туман. Видимість впала до 400, а потім до 200 м. Однак екіпаж вирішив спробувати зайти на посадку з наміром у разі її неможливості піти на друге коло. Керував цим заходом російський військовий диспетчер.

Технічне розслідування катастрофи вела московська комісія Міждержавного авіаційного комітету (МАК). Згідно її версії, на висоті 30 м командир рвучко взяв штурвал на себе, і майже одночасно важелі керування двигунами були переведені на злітний режим. Очевидно, саме в цей момент льотчик неочікувано побачив землю і намагався уникнути катастрофи. Однак важкий літак продовжив просідати. За 1100 м до злітно-посадкової смуги він почав рубати верхівки дерев. Потім налетів на стовбур берези лівим напівкрилом, його частина відламалася, і лайнер став швидко перекидатися вліво. Пролетівши ще майже 340 м, Ту-54М вдарився об землею і повністю зруйнувався.

Всі 8 членів екіпажу та 88 пасажирів, що перебували на борту, загинули. Серед них були: президент Лех Качинський з дружиною, начальник Генштабу Війська Польського, командувачі всіх видів Збройних Сил, заступники голови Сейму та Сенату, заступники міністрів та інші високопосадовці, відомі парламентарі, релігійні та громадські діячі.

Комісія МАК провину за катастрофу поклала на екіпаж Ту-154М. Крім того, вона вважала, що льотчики діяли під психологічним тиском вищих посадових осіб. Польська сторона погодилася з тим, що до катастрофи призвело зниження літака нижче встановленого метеомінімуму. Однак вона визнала бездоказовими більшість висновків МАК, зокрема і про психологічний тиск на екіпаж. Крім того, вказала на непрофесійні дії російських диспетчерів, до яких у МАК взагалі не було претензій.

В Польщі висували і навіть розслідували кілька альтернативних версій, а найбільше уваги приділяли можливому вибуху на борту. Хоча врешті-решт докази на її користі спростували, однак у польському суспільстві залишається популярною думка, що ставити крапку в розслідувані Смоленської трагедії зарано.