21 лютого виповнилося 80 років палубному винищувачу Sea Fury

21 лютого виповнилося 80 років палубному винищувачу Sea Fury, одному із найшвидших літаків з поршневим двигуном в історії. Того дня 1945 року в небо здійнявся його перший прототип. 

Літак створила британська компанія Hawker Aircraft із використанням конструкторського доробку свого попереднього винищувача Tempest, а також досвіту, набутого у часи Другої світової війни. Важливою складовою для досягнення успіху стало використання дворядного зіркоподібного двигуна Bristol Centaurus потужністю 2480 к.с.

Sea Fury мав довжину 10,57 м, розмах крила – 11,7 м, максимальну злітну масу – 6645 кг. Літак міг розганятися до 740 км/год та подолати понад 1200 км. До озброєння входили 4 гармати калібру 20-мм, крім того передбачалася зовнішня підвіска 16 некерованих ракет та авіабомб загальною вагою 910 кг.

Серійне виробництво літака тривало до 1952 року, і загалом побудували 864 екземпляри у дев’яти варіантах, включно із навчально-тренувальними «спарками». Крім Великої Британії машину експлуатували на флотах або у повітряних силах ще дев’яти країн, серед яких: Австралія, Бірма, Куба, Канада, Нідерланди, Пакистан.

На Королівському Флоті Великобританії ці літаки знаходилися у строю протягом 1947-1955 років. А ще у 1980-ті роки декілька машин використовувалися для демонстраційних польотів у складі Історичної ескадрильї. Найдовше за прямим призначенням експлуатували Sea Fury в Бірмі, де їх вивели у запас у 1968 році. 

Літаки застосовувалися у декількох регіональних конфліктах, зокрема війні у Кореї 1950-1953 років, під час подій у затоці Свиней на Кубі у 1961 році, численних протипартизанських операціях у Бірмі. 

Серед пілотів Sea Fury користувався повагою за потужність і здатність нести значне бойове навантаження, особливо при використанні у якості винищувача-бомбардувальника. В той же час він виявився доволі складним для експлуатації з авіаносців, головним чином через дуже поганий огляд із кабіни під час злету-посадки та недоліки шасі. 

Чимало Sea Fury збереглося до наших днів, причому не лише в музейних колекціях. Суттєво допрацьовані літаки стали постійними учасниками знаменитих авіаційних перегонів Reno Air Races, які проходять на базі  аеропорту Ріно-Стед (США, штат Невада).