22 грудня виповнилося 60 років стратегічному літаку-розвіднику SR-71 Blackbird

22 грудня виповнилося 60 років стратегічному літаку-розвіднику SR-71 Blackbird, який досі залишається найшвидшим серійним літаком у світі. Того дня 1964 року в Палмдейлі (штат Каліфорнія, США) здійнявся у повітря його перший прототип.

SR-71 розробив дослідницько-конструкторський підрозділ Skunk Works компанії Lockheed. Керівником проєкту був видатний конструктор Кларенс «Келлі» Джонсон (Clarence «Kelly» Johnson). На початковому етапі головним варіантом літака вважався бомбардувальний, однак згодом єдиним напрямком розвитку програми стала розвідка. Концепція передбачала виконання місій на великій висоті та швидкостях понад 3М, що майже унеможливлювало перехоплення SR-71 винищувачами противника.

Літак мав інноваційне аеродинамічне компонування, яке крім забезпечення дуже високих льотних характеристик сприяло зниженню його радіолокаційної помітності. Головним конструкційним матеріалом планера SR-71 став титан. Також широко використовувалися композитні матеріали. Яскравою особливістю літака стали унікальні двигуни Pratt&Whitney JT-11D-20, які являли комбінацію турбореактивного та прямоточного. На повному форсажі кожен розвивав тягу 14723 кгс. Blackbird мав довжину 32,74 м, розмах крила – 16,94 м, максимальну злітну масу – 78 т, розганявся до максимальної швидкості 3530 км/год, міг здійснювати крейсерський політ на висоті майже 26 км та подолати без дозаправки пальним у повітрі 5400 км. Літак був здатен нести різноманітне розвідувальне обладнання загальною масою 1810 кг.

Побудували 32 екземпляри SR-71 включно із прототипами. Їх стройова експлуатація у Повітряних Силах США (USAF) почалася 1966 року і на початковому етапі супроводжувалася високою аварійністю. За перші 3 роки розбилися 7 машин. Однак після подолання «дитячих хвороб» літака, та підвищення кваліфікації льотних і наземних екіпажів ситуація значно покращилася. За всі наступні роки служби, яка тривала до 1999 року, в результаті льотних інцидентів USAF втратили ще 5 літаків. Причому жоден не був збитий.

Загалом концепція SR-71 цілком себе виправдала. Літаки успішно виконували розвідувальні місії на межі повітряного простору СРСР, інших країн Варшавського договору або Китаю. Іноді вони чіпляли умовну лінію повітряного кордону. Навіть для найшвидших радянських перехоплювачів МіГ-25П полювання за Blackbird виявилося надскладною задачею. Вважалося, що успіх можливий лише при дуже високій координації дій із наземними радіотехнічними засобами.