Про музей

Державний музей авіації України ім. О.К. Антонова є найбільшим історико-технічнім музеєм не лише в нашій країні, але й в усій Східній Європі. Він був урочисто відкритий 2003-го року з нагоди 100-річчя світової авіації та 70-річчя Національного авіаційного університету. Музей розмістився на території колишньої учбово-авіаційної бази (УАТБ) КІІЦА (нині НАУ), а приписані до неї літаки стали ядром збірки цивільної авіації.

Державний музей авіації України ім. О.К. Антонова є найбільшим історико-технічнім музеєм не лише в нашій країні, але й в усій Східній Європі. Він був урочисто відкритий 2003-го року з нагоди 100-річчя світової авіації та 70-річчя Національного авіаційного університету. Музей розмістився на території колишньої учбово-авіаційної бази (УАТБ) КІІЦА (нині НАУ), а приписані до неї літаки стали ядром збірки цивільної авіації.

Експозиція музею перебуває у сталому розвитку – з початкових 33 експонатів вона зросла до понад 90 літаків, гелікоптерів та безпілотних літальних апаратів, що були на озброєнні ВПС СРСР і незалежної України, або експлуатувалися в цивільному повітряному флоті. За роки існування ДМА став центром культури і дозвілля державного рівня, який відвідало понад мільйон киян і гостей міста.

Ще один напрям – зразки авіаційного озброєння і БПЛА, а також експозиція авіадвигунів. У натурних фондах музею представлені розробки практично всіх ведучих авіаційних КБ радянського періоду – Туполєв, Яковлєв, Іллюшин, Антонов, Сухой, Мікоян-Гуревич, Камов, Міль, Берієв, а також репліки початку ХХ століття. У свою чергу, колекції сформовані як за принципом призначення ЛА, так і заналежністю до окремих КБ. Виняток становить КБ. А.Н.Туполєва – тут виділена окрема «Бекфайр-колекція», куди увійшли бомбардувальники-ракетоносці сімейства Ту-22М.

Експозиція

Представлені в наших фондах колекції літаків КБ Мікояна і Гуревича, а також вертольотів КБ М.Л.Міля є одними з якнайповніших в світі. Тут експонуються також рідкісні нині МІГ-15УТІ і Мі-1М. А по кількості дослідних і одиничних бортів музей є другим за величиною колекції в СНД – більше лише в російському Моніно. У Жулянах можна побачити перший дослідний Іл-86, другий дослідний/перший серійний Іл-18, перший серійний Ту-104, передсерійний Ту-134, а також Ту-22М0 з дослідної серії та інші.Кожна з цих машин одночасно є також старим зразком свого типу, що дійшов до наших днів.

Джерела

Джерелами постійного поповнення ряду експонатів музею стали аеродроми, на яких збереглися списані борти, – історичні свідоцтва розвитку вітчизняної авіації. Ці машини були приведені в експозиційний стан зусиллями підприємств українського авіапрому, після чого зайняли своє місце на майданчику в Жулянах.На багатьох представлених в музеї літаках основні системи до цих пір зберегли працездатність. Зокрема, на таких машинах справно функціонує вся електроніка, а ще відносно нещодавно на них здійснювалися запуски двигунів. Завдяки цьому не стихає інтерес гостей до відвідин пілотських кабін літака Іл-62 і вертольота Мі-26, адже посидіти за штурвалом може будь-хто бажаючий. Особливий колорит відвідинам музею додає близьке сусідство діючого аеропорту «Київ» (Жуляни), злітно-посадочна смуга якого проходить в 100 метрах за прозорим забором. Звідси зліт і посадка справляють на глядачів незабутнє враження.

Важкі часи

З моменту створення і до сьогоднішніх днів на території УАТБ КІІЦА (НАУ) змінили один іншого багато літаків і вертольотів. Серед них було немало й унікальних машин, гідних зайняти кращі місця в експозиції будь-якого авіаційного музею світу. За іронією долі всі вони загинули тут же - в Жулянах, - відправлені на металобрухт в суворій відповідності з вимогою Держплану СРСР по здачі кольорових металів. Як тільки, через різні причини, літак ставав непридатний для навчання студентів, його чекав ніж. Таким чином загинули рідкісні зразки експериментальних літаків - Ту-110 СРСР-5600, дослідний Ту-104Г (Ту-16Г) СССР-Л5411, другий льотний прототип Іл-62 СРСР-06176 (003), прототип Ту-124 СРСР-45000 та інші.

На початку ж 1990-х рр. учбовий аеродром КІІЦА піддався дії найбільш природних, і в той же час найбільш руйнівних процесів - впливу часу. Протягом цілого десятиліття літаки втрачали минулу подобу і ставали непридатними, а сам аеродром заростав дикою травою. Територія майбутнього музею в цей період поступово перетворювалася на авіаційне кладовище.

Зміни до кращого

Корінним чином ситуація змінилася лише в 2003 році, після того, як, згідно з постановою Кабінету Міністрів України, було прийнято рішення про створення на базі УАТБ Державного музею авіації. Дивно, але всього за три місяці до відкриття нового музею до його майбутніх експонатів ще не торкалася рука реставраторів.У надзвичайно стислі терміни, організувавши широку кооперацію з десятками авіаційних підприємств по всій країні, вдалося підготувати музей до відкриття, яке здійснилося 30 вересня 2003 року.

Урочисте відкриття

На урочистій церемонії були присутні тодішній Президент України Л.Кучма, представники вітчизняних і зарубіжних авіаційних кіл, а також гості і представники багаточисельних ЗМІ.Незабаром після відкриття прозвучали і перші експертні оцінки - за якістю натурної експозиції український авіамузей гідний зайняти місце в десятці кращих європейських музеїв. Розвиток експозиції Державного музею авіації України постійно продовжується. Дбайливо зберігається існуюча техніка, відшукуються нові експонати, доставляються в музей, де дбайливо реставруються і займають своє гідне місце в колекціях. Одночасно з цим формується і упорядковується архівний фонд, налагоджується співробітництво з авіаційними організаціями всього світу.

Документи