50 років Ан-26!

21 травня 1969 року екіпаж ОКБ Антонова під керівництвом командира Ю.Н.Кетова вперше підняв Ан-26 в повітря. Незважаючи на вітряну погоду перший політ пройшов нормально. 

Через тиждень почав літати і другий Ан-26 02-02. Його вирішили продемонструвати на черговому авіасалоні в Ле Бурже, до відкриття якого залишалися буквально лічені дні. Для підготовки до подорожі в Париж на цій машині поспіхом виконали три польоти, які дозволили визначити діапазон швидкостей, витрату палива, стійкість і керованість, а також працездатність пілотажно-навігаційного обладнання. Міжнародна прем'єра Ан-26 пройшла цілком успішно. Особливо заінтригувала іноземних фахівців конструкція рампи нового антоновського вантажівки, положення якої виставкова бригада КМЗ змінювала щоночі.

Сама рампа була «ноу-хау» антоновців. За рік до того в ОКБ підготували проект середнього транспортного літака Ан-40, для якого розробили нову рампу. Вона забезпечувала герметичне закриття хвостового люка в польоті, служила трапом для навантаження самохідної техніки, могла зсуватися під фюзеляж, дозволяючи вести навантаження з кузова автомашини або скидати вантажі в повітрі. Така конструкція була запатентована в 8 країнах, включаючи США, Францію і Англію. На її базі і було зроблено аналогічний агрегат для Ан-26. 

Нова хвостова частина фюзеляжу збільшувала аеродинамічний опір літака, і треба було знайти шляхи його зниження. Аеродинаміки запропонували встановити в районі хвостового люка гребені. Форму і розміри гребенів, а також місце їх розташування визначили під час аеродинамічних продувок, використовуючи фанерні пластинки, прикріплені до моделі літака за допомогою пластиліну. Ще одним завданням аеродинаміків стало визначення навантажень, що діють в польоті на зрушену під фюзеляж рампу. Проведені дослідження дозволили знайти оптимальне положення рампи, при якому на неї діяли мінімальні навантаження навіть при ковзанні літака з кутом до 200.

Ан-26 став найбільш поширеним транспортним літаком в світі. Впродовж 1970-86 років було побудовано майже 1400 літаків типу Ан-26 всіх моделей, з них 420 - на експорт. Вони і до цих пір літають в 37 країнах світу (включаючи 5 держав НАТО). Активно використовуються у зоні бойових дій на Донбасі. 

Ан-26 здатний взяти на борт до п'яти з половиною тон вантажів (або 40 десантників) і доставити їх на відстань до 2500 кілометрів у будь-який час доби, навіть в складних погодних умовах. Характерними конструктивними рисами літака є великий вантажний люк з відкидною рампою в хвостовій частині фюзеляжу, через який здійснюються операції по завантаженню або розвантаженню (або скидання вантажів і парашутистів в повітрі), і третій (допоміжний) турбореактивний двигун в правій мотогондолі.